Саме з таким вигуком прилетіла Маленька Книжкова Пташка до улюбленого дерева Мудрого Пугача, де він любив сидіти й читати книжки в тиші.
– У нас тепер є сайт! Пані Авторка нарешті його зробила, – ще раз цвірінькнула Книжкова Пташка. – Тепер у нас є свій дім. Ми тепер будемо тут жити, мандрувати і…
– Це чудова новина! – відгукнувся Мудрий Пугач, відклавши вбік книгу, яку читав. – Розкажи, будь ласка, який він?
– Він… про нас. Про наші подорожі. Як ми мандрували в Книзі про пташок, пам’ятаєш? Стільки цікавих зустрічей тоді трапилося. Це була наша перша подорож, і вона мені так сподобалася! Тепер на сайті є і книга, і ігри до неї. Уяви собі, там навіть є блог, де ми з тобою можемо писати свої історії! – Книжкова Пташка зупинилася, щоб трішки перепочити. – А ще Пані Авторка обіцяла написати наступну книгу, якщо ми з тобою вирушимо в наступну подорож. Ми ж вирушимо, правда?
– Думаю, що так. Перша подорож пройшла дуже вдало. Нам пощастило зустріти багато друзів і розповісти в книзі цікаві історії про них. – відповів Мудрий Пугач. – Ти кажеш, що на сайті є ігри до книги. Що це за ігри? Я пам’ятаю тільки, що в книзі були деякі завдання, розмальовки й вирізалки, щоб відновити наші з тобою фотографії з подорожі.
– Вони схожі на маленькі ігри-історії. Знаєш, там є пазл із цілою мапою нашої подорожі! На ній є все-все: і ліс, і річка, і поле… навіть наша лісова школа! Є ще така цікава гра про зозулю, щоб не дати їй підкласти яйце в чуже гніздо. Після нашої подорожі я вже знаю, що це її спосіб життя, але все одно – вона злодійка! Підкладати яйця в чужі гнізда! – вигукнула Книжкова Пташка.
– Усі живі істоти поводяться по-різному, ти це вже знаєш, – спокійно відповів Мудрий Пугач. – Але добре, що тепер у нас є місце, де про це можна згадувати.
Книжкова Пташка на мить замовкла, а потім знову весело цвірінькнула:
– Свій дім – це чудово!
І полетіла назад до лісової школи розповісти цю новину своїм друзям.
Мудрий Пугач нічого не відповів. Він лише знову розкрив книгу й усміхнувся.